ёридичн≥ кл≥н≥ки в ”крањн≥ розвиваютьс¤ у досить своЇр≥дний спос≥б. ¬они створюютьс¤ орган≥зац≥¤ми студент≥в-правник≥в, часто, без допомоги адм≥н≥страц≥њ навчального закладу, та ≥снують за рахунок власних кошт≥в чи грант≥в в≥д р≥зних орган≥зац≥й. ј вже пот≥м вони отримують оф≥ц≥йну п≥дтримку вузу ≥ стають орган≥зац≥Їю при вуз≥, ¤ка з часом стаЇ навчальним курсом (наприклад, в ƒонецьку). Ќатом≥сть б≥льш≥сть кл≥н≥к, хоча ≥ мають п≥дтримку вузу, не мають статусу навчального курсу.

¬же зараз можна сказати, що завд¤ки р¤ду навчальних сем≥нар≥в дл¤ викладач≥в та адм≥н≥страц≥й вуз≥в, почалось оф≥ц≥йне п≥дтримуванн¤ створенн¤ кл≥н≥к.

¬ ”крањн≥ ми маЇмо парадоксальну ситуац≥ю: вузи не бажають, принаймн≥ де¤к≥ з них, створювати такий курс, бо це, н≥бито, т¤гне за собою значн≥ ф≥нансов≥, орган≥зац≥йн≥ витрати ≥ ще одним важливим аргументом Ї те, що такий курс стане повторенн¤м ≥нших ≥снуючих курс≥в, де студентам дають практичн≥ навички дл¤ роботи, або Ї особист≥ переконанн¤ декан≥в у безглуздост≥ роботи викладанн¤ та ≥снуванн¤ кл≥н≥к.

“ому ≥нколи студентськ≥ орган≥зац≥њ сам≥ орган≥зовують кл≥н≥ку та вир≥шують вс≥ проблеми з њњ влаштуванн¤м. “рапл¤ютьс¤ ≥ так≥ ситуац≥њ, коли адм≥н≥страц≥¤ проти створенн¤ такого курсу, бо њй не подобаЇтьс¤ сама ≥де¤ ≥ ф≥лософ≥¤ юридичноњ кл≥н≥ки.

ѕо-друге, виникаЇ ще одна проблема, т≥сно пов'¤зана з першою. як в≥домо, ефективн≥сть юридичноњ кл≥н≥ки дос¤гаЇтьс¤ через пост≥йний контроль та допомогу викладача-кер≥вника юридичноњ кл≥н≥ки. ÷¤ умова не завжди виконуЇтьс¤ в юридичних кл≥н≥ках ”крањни. ƒл¤ цього також ≥снуЇ р¤д причин та по¤снень. —еред них, проблема платн≥ за цю роботу, проблема квал≥ф≥кованих кадр≥в дл¤ кл≥н≥ки (практикуюч≥ юристи не бажають цим займатис¤, бо така робота коштуЇ небагато; це при тому, що в —Ўј вважаЇтьс¤ престижним працювати професором в юридичн≥й школ≥!).

≤ це зрозум≥ло, стосуЇтьс¤ ≥  иЇва. “од≥ ¤к в ≥нших м≥стах ”крањни адвокати та юридичн≥ консультанти отримують близько $30 за годину, в  иЇв≥ ц¤ ставка п≥двищуЇтьс¤ до $100-150 за годину. ј тому дл¤ практикуючого юриста немаЇ н≥¤кого сенсу працювати в юридичн≥й кл≥н≥ц≥.

ѕо-третЇ, дл¤ продуктивноњ та профес≥йноњ роботи юридичноњ кл≥н≥ки потр≥бно проводити пост≥йн≥ пер≥одичн≥ сем≥нарськ≥ зан¤тт¤, що знову-таки не завжди можливо в кл≥н≥ках ”крањни внасл≥док ≥снуванн¤ попередн≥х двох причин. ќтже, це Ї основн≥ проблеми юридичних кл≥н≥к в ”крањн≥. Ќе зважаючи на це, де¤к≥ передов≥ юридичн≥ кл≥н≥ки виконують вс≥ вимоги дл¤ ефективноњ роботи кл≥н≥к ≥ мають конкретн≥ результати (ƒонецьк, Ћьв≥в).

ўодо позитивних момент≥в украњнського п≥дходу, то серед них найб≥льш вагомим Ї той фактор, що студенти самост≥йно ≥ досить усп≥шно працюють, отримують ф≥нансуванн¤ ≥ продовжують активно займатись створенн¤м юридичних кл≥н≥к.

 р≥м того, юридичн≥ кл≥н≥ки почали користуватись величезним усп≥хом в  иЇв≥, ƒонецьку, Ћьвов≥, ”жгород≥, ќдес≥ та ≥нших м≥стах.

«ац≥кавлен≥сть населенн¤ не виникаЇ сама по соб≥. ¬она Ї насл≥дком спланованоњ д≥¤льност≥ та реклами юридичних кл≥н≥к. “ак, наприклад, у Ћьвов≥ реклама робитьс¤ через засоби масовоњ ≥нформац≥њ, ≥ часто компан≥њ робл¤ть таку рекламу безкоштовно в газетах, журналах та по рад≥о. ¬ ƒонецьку суди нер≥дко рад¤ть громад¤нам звернутис¤ за порадою до юридичноњ кл≥н≥ки.

—еред населенн¤, ¤ке користуЇтьс¤ послугами юридичних кл≥н≥к, можна вид≥лити наступн≥:

пенс≥онери;

безроб≥тн≥;

люди, ¤к≥ працюють, але не отримують зарплати;

студенти;

молод≥ пари;

прост≥ люди, в ¤ких немаЇ достатньо кошт≥в на оплату гонорару адвокату тощо.

‘≥нансуванн¤ юридичних кл≥н≥к в ”крањн≥

«важаючи на той факт, що у багатьох випадках вузи не бажають брати участь у створенн≥ таких курс≥в, виникаЇ потреба п≥дтримки студентськоњ ≥н≥ц≥ативи в цьому план≥. —тудентськ≥ орган≥зац≥њ потребують ф≥нансовоњ п≥дтримки дл¤ створенн¤ в≥дпов≥дного оф≥су, закуп≥вл≥ обладнанн¤, встановленн¤ баз юридичноњ документац≥њ, Internet, дл¤ оплати оф≥сних витрат, ≥, ¤кщо можливо, оплати консультац≥й (або роботи) кер≥вника(≥в) кл≥н≥ки, ¤кими мають бути юристи ≥з значним досв≥дом практичноњ юридичноњ роботи.

ќрган≥зац≥¤ та структура юридичних кл≥н≥к

—творюючи юридичну кл≥н≥ку, вузи повинн≥ вир≥шити так≥ питанн¤: ¤ке м≥сце в структур≥ вузу; хто керуЇ кл≥н≥кою; ¤ка структура кл≥н≥ки; ¤к≥ курси беруть участь в њњ робот≥; вимоги до кер≥вництва кл≥н≥ки, питанн¤ зал≥ку роботи та навчанн¤ в кл≥н≥ц≥ ¤к дисципл≥ни в диплом≥. ƒл¤ кл≥н≥ки важливим Ї налагодженн¤ зв'¤зк≥в з громадськ≥стю, судами та колег≥¤ми адвокат≥в.

¬≥дпов≥дн≥ критер≥њ дл¤ кл≥н≥к:

≥нтегрован≥сть юридичноњ кл≥н≥ки в структуру юридичного факультету та його учбового плану ¤к дисципл≥ни;

р≥вн≥сть юридичноњ кл≥н≥ки з ≥ншими навчальними курсами;

територ≥альне розташуванн¤ в межах вузу;

кер≥вництво кл≥н≥кою зд≥йснюЇтьс¤ викладачами вузу ≥ практикуючими юристами;

на¤вн≥сть т≥сних зв'¤зк≥в та сп≥вроб≥тництва з неур¤довими орган≥зац≥¤ми (Ќ”ќ).

—п≥впрац¤ з програмою "ѕрактичне право"

ќдним ≥з напр¤мк≥в програми "ѕрактичне право" Ї робота з юридичними кл≥н≥ками, ¤к≥ викладатимуть програму "ѕрактичне право" у середн≥х навчальних закладах, ≥нтернатах, виховно-трудових колон≥¤х та громадських молод≥жних орган≥зац≥¤х.

Ќа вс≥х заходах за програмою "ёридичн≥ кл≥н≥ки" надаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ щодо мети програми "ѕрактичне право", ≥ т≥ кл≥н≥ки, що ви¤вили бажанн¤ працювати за програмою проход¤ть в≥дпов≥дн≥ сем≥нари, що провод¤тьс¤ ≤нформац≥йно-методичним центром "ƒебати", COLPI та Street Law Inc.

¬ ”крањн≥ програма "ёридичн≥ кл≥н≥ки" реал≥зуЇтьс¤ ≤нформац≥йно-методичним центром "ƒебати" за ф≥нансовоњ п≥дтримки ћ≥жнародного ‘онду "¬≥дродженн¤" та ≤нституту  онституц≥йноњ ≥ ѕравовоњ ѕол≥тики (COLPI)

ѕерейти до загальноњ ≥нформац≥њ про ≤нформац≥йно-методичний центр "ƒебати"

—тор≥нку створено ћ≤ѕ÷ "Ќад≥¤"